7 февраля 2008
Місто кохання та закоханих.
Найвизначніші міста світу; Статті .
Париж настільки багатоликий, що його неможливо пізнати ні за один візит, ні за десять - щораз він відкриває іншу сторону свого самобутнього світу. Париж витканий з історії, мистецтва, моди, діловому житті, вуличних кафе, кабаре й, звичайно ж, романтики, а романтичних куточків у цьому місті - незліченна безліч, і кожний може знайти свій єдиний і неповторний. Париж часто називають містом любові, і це не просто так ,адже місто протягом сторіч всмоктувало в себе любовні історії, його кам’яні стіни дотепер зберігає чиїсь сердечні таємниці й обплутані інтригами любовні драми.
Місто паломництва всіх закоханих у Парижі - могила Елоїзи й Абеляра на Східному цвинтарі. Сила їхньої любові гідна милування й через 900 років. Абеляр, відомий філософ, учений і богослов 12 століття, без пам’яті закохався у свою ученицю - 17-літню Елоїзу, що відповіла на його почуття взаємністю. Елоїза була знаменита не тільки своєю красою, але й тонким розумом, вона володіла декількома мовами й мала глибокі пізнання в природничих науках, що в ті часи для дівчини було великою рідкістю. Щастя закоханих протривало недовго, різниця в станах і піст єпископа не дозволяли Абеляру й Елоїзі зустрічатися у відкриту. Вони втікли з Парижу в Бретань, де таємно обвінчалися, і Елоїза народила сина. Але спільне щастя їх на цьому закінчилося. Елоїза добровільно пожертвувала своїми почуттями, щоб не перешкоджати науковій діяльності Абеляра. Вона постриглася в черниці (після того як розгніваний дядько кастрував її таємного чоловіка), а Абеляр був позбавлений свого духовного звання й пішов на службу в монастир звичайним ченцем. Але, як відомо, любов не можна заточити, і вона вилилася в знамениту переписку Абеляра й Елоїзи. Їхня спільна могила була перенесена в Париж в 19 столітті - туди, де почалася їхня любовна історія. Закохані із усього світу залишають записки з побажаннями й проханнями про вічну любов у склепі Абеляра й Елоїзи.
Східний цвинтар, більш відомий за назвою Пер-Лашез (Pеre Lachaise), мабуть, найвідоміша усипальниця у світі. Тут покояться О. Бальзак, П. Бомарше, Ж.-Б. Мольєр, О. Уайльд, Ф. Шопен, Ж. Бізе, Э. Делакруа, Марія Каллас, Едіт Піаф, Джим Моррісон та ін. Тихі алеї Пер-Лашез зберігають і інші історії, дійсні й вигадані. Найзнаменитіша й найтрагічніша історія любові Парижа належить перу Віктора Гюго - Квазімодо й Есмеральда. Горбатий дзвонар загорівся любов’ю до красуні циганки. Прекрасна душа Квазімодо, закована у виродливе тіло, зуміла торкнути серце Есмеральди, але цього було недостатньо, щоб урятувати її. Дзвін собору дотепер розносить любовні флюїди над Парижем. Стіни собору Паризької Богоматері стали свідками й багатьох реальних серцевих справ. Тут, наприклад, вінчалися Наполеон і Жозефіна.
Але Париж повний не тільки сумних любовних історій. Славу міста любові він одержав завдяки своїм численними кабаре, які зосередилися навколо пагорба Монмартр. Розташовані поблизу вулиці червоних ліхтарів, кабаре затягали не тільки прагнучої любові й кокетливих модниць, але й талановитих художників, поетів і музикантів на рубежі 19-20 століть. Солодке “циганське” життя богеми, що потопає в нескінченних гульбищах і безтурботних веселощах і “кочуючих” по паризьким кабаре, надихає дотепер. Двері найперших кабаре - Moulin Rouge, Lapin Agile, Folies Bergеre - відкриті для відвідувачів донині, і хоча Пікассо й Тулуз-Лотрека ви тут не зустрінете й не почуєте пісень у виконанні Френка Сінатри й Едит Піаф, чудове шоу вам гарантовано, а в численних сувенірних магазинчиках навколо Монмартра можна придбати репродукції афіш кабаре Belle Epoque.
Інша причина, з якої Париж названо містом любові, - мода. Французькі кравці були знамениті ще в Середні віки, але саме паризькі майстра досягли мистецтва одягати жінок так, щоб протилежній статі їх незмінно хотілося роздягнути. Провокаційні мережива, що мають таємниці пишні криноліни й сміливі декольте тому підтвердження. Прогулянку по модних магазинах зі своїм коханим не можна назвати романтичною, а от заспокійливі алеї парків - найбільш підходяще місце для самоти. Один із самих романтичних парків Парижа - парк Багатель (станція метро Pont de Neuilly). Своєю появою парк зобов’язаний парі, укладеному між Марією Антуанеттою і графом Артуа. У результаті на місці занедбаної мисливської хатини за два місяці виріс чудовий замок і розкинувся парк із озерами, гротами, мостами й водоспадами. З 18 століття парк отримав лише незначні зміни, і сьогодні можна з головою зануритися в його романтичну ауру.
Ще одна причина, по якій французи вважаються націяєю любові - краса звучання французької мови, під музику якого серце тане вже саме по собі, а освічення в любові на французькій здатно скорити кожного. Недивно, що в Парижі з’явилося особливе місце, що стало Меккою для всіх закоханих - Стіна “Я тебе люблю” (mur des je taime). Що нагадує пописану крейдою шкільну дошку, стіна не розділяє, а поєднує всіх люблячих у світі. Освічення в коханні написані на 311 мовах світу. Стіна була зведена тільки в 2000 році, але з тих пір стала улюбленим місцем призначення побачень. А в День всіх закоханих у стіни відбувається символічний акт - випускання білих голубів. Але й у будь-який інший день можна насолодитися тишею й співом птахів у цьому затишному містечку, перебуваючи за два кроки від Монмартра й одночасно вдалині від суєти великого міста (square Jehan Rictus).
Романтичних тихих місць для прогулянок у Парижі безліч. Одне з них - площа Вогезів (place des Vosges) у кварталі Ле Маре. Бездоганно квадратна площа, оточена стародавніми будинками, уважається самою старою площею в Парижі й колись називалася Королівською. Аркада по периметрі площі робить її ідеальним місцем для прогулянок під ручку. Тут також витає дух заплутаних амурних справ: у свій час в одному з будинків жила оспівана Гюго куртизанка Маріон Делорм; сам Віктор Гюго теж проживав на площі (хоча й в іншу епоху), у його будинку організований тепер музей. Кардинал Ришелье й Теофиль Готьє також провели кілька років свого життя на площі Вогезів.
Про те, що шлях до серця лежить через шлунок, - відомо кожному французові, можливо саме тому французька кухня така витончена й вишукана. Ученими було також науково підтверджено, що деякі блюда є дійсними афродізіаками, і перше місце серед них займають шампанське й знаменитих французьких устриць. А що може бути романтичніше вечері при свічках з видом на освітлений Місяцем нічний Париж під тихий французький шансон! Ціни в паризьких ресторанах частенько кусаються, але насолодитися келихом вина, покуштувати французький сир і випити чашку ароматної кави можна в будь-якому вуличному кафе.
Романтичний дух Парижа такий тендітний і ефемерний, що сучасна ділова суєта й шум вулиць може його просто злякати. Побоюючись втратити горде звання міста любові, мерія Парижа організувала навіть так званий Патруль Кохання, завдання якого полягало в тому, щоб подавати приклад закоханим парочкам (поцілунки в метро, палкі обійми в скверах та ін.). Але любов, як говориться, сліпа, тому сьогоденням закоханим ніщо не може перешкодити відчути дух Амуру, що витає над Парижем.
Париж можна зрівняти з перекірливою красунею: варто прикласти чимало зусиль, щоб відкрити щедру душу. Саме тому багатьох перша зустріч із Парижем розчаровує, а в японців існує навіть хвороба за назвою “Синдром Парижа”. Париж не можна скорити бліц-туром за кілька днів, до нього потрібно повертатися, щораз відкриваючи для себе нові сторони його характеру й усе більше закохуючись у нього. Спробуйте відкрити для себе його романтичну сторону й знайти свій інтимний куточок!